До перевірки готові! - Мої статті - Каталог статей - Довгалівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

П`ятниця, 09.12.2016, 06:47

Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » Статті » Мої статті

До перевірки готові!

Створення позитивної мотивації учнів до вивчення нового матеріалу:

1. Постановка чергових задач та їх виділення на кожному етапі навчання.

2. Використання цікавих ситуацій на етапі мотивації.


3. Аналіз проблемних ситуацій за темою уроку. Рішення творчих за дач.


4. Рішення системи творчих задач за темою уроку, аналіз системи проблемних ситуацій.

5. Використання дослідницьких задач.

Блокування - укрупнення змісту досліджуваного матеріалу:

1. Лінійна структура вивчення змісту теми.

2. Збільшення обсягу змісту окремих уроків за темою.

3. Блокування змісту за темою.

4. Складання компакт-змісту за розділом.

5. Блоки змісту для занурення.

Ознайомлення учнів із сучасними дослідженнями:

1. Матеріал і методи науки на рівні програми.

2. Матеріал програми та методи доповнюються фактами з наукової, науково-популярної літератури (лекції вчителя, доповіді учнів та ін.).

3. Учитель знайомить учнів з невирішеними проблемами науки, новими гіпотезами. Учні разом з ним розглядають ці проблеми, аналізують гіпотези.

4. Учитель знайомить учнів із сучасними науковими теоріями, методами досліджень у досліджуваній науці.

5. Ознайомлення учнів з майбутніми напрямами досліджуваної науки (на рівні аналізу).

Виділення взаємозв’язків у досліджуваному матеріалі:

1. Зміст уроків за темою не пов’язаний у рамках окремих уроків, вносяться доповнення у зміст.

2. Об’єднання окремих основних ідей теми в рамках уроку з виконанням взаємозв’язків.

3. Внесення в досліджуваний матеріал частини наступної те ми, методу.

4. Внесення в досліджуваний матеріал частини наступного розділу.

5. "Філіпченкове" структурування, програми з виділенням причинно-наслідкових зв’язків через навчальні задачі (протиріччя).

Кодування навчальної інформації:

1. Опорні поняття, формули, правила.

2. Виділення взаємозв’язків між поняттями.

3. Опорні сигнали, педагогічний малюнок.

4. Опорні конспекти, структурно-логічні схеми.

5. Динамічні системи моделі - структурно-системний опорний конспект із виділеними протиріччями.

Прийоми навчальної діяльності:

1. Окремі прийоми.

2. Зміни, доповнення у прийомах.

3. Блоки взаємозалежних прийомів на уроках.

4. Методики самонавчання для учнів.

5. Методики дослідницької діяльності для учнів.

Прийоми творчого мислення:

1. Окремі прийоми (усні та письмові - пам’ятка) для рішення задач.

2. Зміни у прийомах (показує вчитель).

3. Окремі алгоритми (ланцюг операцій).

4. Система алгоритмів, алгоритмічні мережі.

5. Методи творчого мислення (моделювання, структурно-системний, методологія рішення проблем).

Активізація навчальної діяльності учнів:

1. Фронтальна організація.

2. Варіанти, ряди.

3. Групова організація.

4. Активні форми навчання.

5. Індивідуально-парна організація.

Оптимізація - ефективне використання навчального часу:

1. Зміна тривалості окремих етапів традиційного уроку.

2. Збільшення окремих етапів уроку за рахунок скорочення інших.

3. Уроки-етапи.

4. Біуроки-етапи.

5. Система уроків за темою - етап засвоєння способу діяльності, провідних ідей розділу.

Наочно-практичне вивчення навчального матеріалу:

1. Схеми, таблиці, моделі, ТСО.

2. Натуральна наочність, препарати.

3. Індивідуальний досвід, індивідуальне спостереження, фрагмент самостійної практичної роботи.

4. Практична робота. Лабораторна робота.

5. Дослідницька робота.

Диференціація у процесі навчання:

1. Єдиний рівень навчання.

2. Додаткові завдання для сильних і слабких учнів.

3. Виділення обов’язкового й додаткового компонентів у навчальному матеріалі.

4. Вибір учнями рівня вивчення матеріалу.

5. Вибір учнями рівня засвоєння матеріалу при наявності трьохрівневих програм.

Розвиток співуправління учнів на уроках:

1. Учитель проводить урок сам, залучає учнів на окремих уроках для допомоги.

2. Залучення учнів на окремих етапах уроків.

3. Група учнів-консультантів.

4. Учнями організуються взаємо перевірка та взаємоконтроль навчальної діяльності.

5. Самоаналіз учнями своєї діяльності.

Контроль знань і рівня засвоєння навчального матеріалу:

1. Десятибальна система.

2. Можливість одержати кілька оцінок на уроці.

3. Бально-залікова система (перевірка знань).

Тестування (перевірка рівня засвоєння).

ВЗАЄМИНИ ВЧИТЕЛЯ Й УЧНІВ

Пасивний

Відносно активний

Активний

Творчий

Відносини між учителем та учнями тримаються переважно у формальному ключі

Відносини наставництва: домінуюча роль педагога, недостатня рівність в усвідомленні навчальної мети

Відносини партнерства: керівна роль учителя у спільній діяльності

Відносини співробітництва та співтворчості: і вчитель і учні «заражають» один одного творчою енергією

На уроці немає умов для співробітництва

Часто відносини залежать від конкретної ситуації: настрій, особиста зацікавленість

Відчувається поважне ставлення педагога й учнів один до одного й розуміння

Готовність однієї й іншої сторони допомогти один одному

Сторонами не усвідомлюється єдність у досягненні навчальної мети: передача знань і досвіду

Не вистачає стабільності в розвитку відносин з учнями

 

Обидві сторони поєднують і ділові, і дружні особисті відносини

КРИТЕРІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА
Створення навчально-пізнавальної атмосфери уроку

Не простежується логіка уроку: етапи заняття не зв'язані один з одним

Виділяються окремі етапи уроку своєю навчальною націленістю, ефективністю

Урок проходить в оптимальному темпі, частині логічно зв'язані один з одним

Урок проходить на емоційному й інтелектуальному підйомі, що дає вихід творчій енергії учнів і самого вчителя

Темп уроку низький

Глибина освоєння навчального матеріалу неоднорідна

Наявне поєднання видів навчальної роботи, що забезпечує стабільну навчально-пізнавальну атмосферу у класі

Різними засобами та прийомами стимулюється розумова пошукова діяльність учнів

Матеріал заняття самим учителем засвоєний не в досконалості: існують фактичні помилки

Навчально-пізнавальна атмосфера часто залежить від настрою вчителя, теми уроку або епізодів, що виникають у ході заняття

Відслідковується поступово зростаюча складність навчальних завдань

У результаті роботи в педагога й учнів виникає почуття піднесення, задоволення від добре виконаної роботи, бажання повторити, закріпити успіх

Не використовуються прийоми, які стимулюють навчальну діяльність учнів

 

Весь хід уроку свідчить про накопичення й закріплення відпрацьованої системи навчальної роботи, упорядкованості знань, умінь і навичок

 

Багато часу іде на уточнення, виправлення вже зробленого

 

 

 

Контроль (корекція) діяльності учнів

Рівень

Контроль слабкий: оцінювання не виробляється або здійснюється не в системі

Учитель здійснює контроль на якому-небудь одному етапі уроку

Контроль і корекційна робота здійснюються на всіх етапах уроку

У системі коментується діяльність учнів, дається розгорнута оцінка

Не вироблені чіткі критерії діяльності учнів

Рецензуються тільки окремі відповіді

Відповідям учнів дається повна, розгорнута характеристика

Частина контрольних функцій передана учням: самооцінка, взаємооцінка, оцінка заняття

Відповіді учнів не коментуються

Контроль епізодичний, часто зведений до дисциплінарного впливу

Учитель «бачить» клас на фронтальних формах роботи

 

 

 

Педагогом використовуються різні форми контролю й оцінки знань учнів

 


ВИДИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ НАВЧАННЯ

Поточний контроль проводиться на перших етапах формування вмінь і навичок, що дозволяє аналізувати процес їх становлення. Поточний контроль особливо важливий для вчителя, тому що є засобом своєчасного коректування його діяльності. Він дає можливість вчасно реагувати на недоліки, виявляти їх причини та вживати необхідних заходів для їх усунення, повертатись до недостатньо засвоєних правил, операцій і дій.

Поточний контроль припускає використання різних форм перевірки знань, умінь, навичок учнів: індивідуальних і фронтальних опитувань, регулярних перевірок поточних письмових класних і домашніх робіт, різного роду перевірочних робіт (попереджувальних, пояснювальних, зорових, творчих диктантів, записування по пам’яті й ін.).

Усі названі форми перевірки засвоєння знань і навичок учнів мають навчальний, а не контролюючий характер, тому оцінка в балах не обов’язкова.

Тематичний контроль припускає перевірку засвоєння програмного матеріалу з най більш значущих тем навчальних предметів. Тематичні контрольні роботи проводяться відразу після вивчення ключових тем програми та дозволяють учителю з’ясувати ступінь оволодіння учнями тільки що вивченим матеріалом. Тематичні контрольні роботи можуть мати різнорівневий характер у залежності від підготовленості класу, використання альтернативних програм навчання тощо.

Підсумковий контроль є способом перевірки досягнутих учнями знань і навичок, які забезпечують подальше навчання.

Мета проведення підсумкового контролю - державна перевірка виконання вимог шкільної програми за попередній період роботи (навчальну чверть, півріччя, рік), одержання об’єктивних даних.

Підсумкові контрольні роботи мають особливе значення для врахування успішності кожного учня, є основними критеріями оцінки роботи учня й учителя. Вони не повинні завищувати чи занижувати рівень програмних вимог.

ВНУТРІШКІЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

Персональний контроль

Мета - вивчення системи професійної діяльності одного вчителя.

Персональний контроль використовується для надання діючої допомоги вчителю в його роботі. Він розрахований на тривалий час, що дозволяє контролювати всю діяльність педагога, фіксувати поступовий ріст його педагогічної майстерності.

Програма дій:

  • бесіда з учителем;
  • вивчення шкільної документації вчителя;
  • відвідування й аналіз уроків;
  • відвідування й аналіз позакласних заходів;
  • вивчення робіт учнів;
  • індивідуальні консультації.

Керівник дає конкретні методичні рекомендації й обов’язково призначає дату повторної перевірки.

Вибірковий контроль

Мета - вивчення діяльності одного чи кількох учителів з певної проблеми.

Програма дій:

  • бесіди з учителями (анкетування, діагностика);
  • відвідування й аналіз уроків (позакласних заходів);
  • аналіз контрольних (письмових) робіт учнів;
  • індивідуальні консультації.

Оглядовий контроль

Мета - загальне знайомство з роботою всього колективу або його частини.

Цю форму контролю раціонально використовувати на початку навчального року для з’ясування, на якому професійному рівні починає навчальний рік кожний член колективу, що нового з’явилось у роботі кожного вчителя.

Заступник директора з навчально-виховної роботи складає графік відвідування уроків учителів, який вивішується в учительській, і кожний учитель заздалегідь знає, хто і коли відвідає його урок.

Форму оглядового контролю можна використовувати й наприкінці навчального року, коли необхідно визначити, наскільки повно знайшли своє втілення у практичній роботі вчителів ті задачі, над якими працював увесь колектив протягом року.

Результати такого контролю обговорюються на педагогічній раді. Відзначається, що досягнуто, над чим необхідно працювати в наступному навчальному році.

Оглядовий контроль дозволяє знову призначеному керівнику в короткий строк познайомитися з роботою всього колективу й одержати загальне уявлення про стан навчально-виховної роботи у школі.

Програма дій:

  • відвідування й аналіз уроків (позакласних заходів);
  • індивідуальні консультації.

Класно-узагальнюючий контроль

Мета - вивчення стану навчально-виховної роботи в одному із класів.

Керівник школи протягом одного чи кількох навчальних днів присутній на всіх уроках у тому самому класі.

Програма дій:

  • відвідування й аналіз уроків;
  • відвідування й аналіз позакласних заходів;
  • перевірка якості знань, умінь і навичок учнів (контрольні зрізи, тестування);
  • комплексна перевірка зошитів учнів;
  • перевірка щоденників;
  • індивідуальні консультації.

Комплексно-узагальнюючий контроль

Мета - вивчення стану навчально-виховної роботи в паралельних класах.

Одночасна перевірка якості викладання вчителів, які працюють у паралельних класах, дозволяє провести порівняльний аналіз діяльності педагогів, сприяє виявленню передового педагогічного досвіду.

Програма дій:

  • порівняльний аналіз контрольних робіт (зрізів) з предметів у паралельних класах;
  • відвідування й аналіз уроків (позакласних заходів) у паралельних класах;
  • порівняльний аналіз зошитів, щоденників учнів;
  • індивідуальні консультації.

Фронтальний контроль

Мета - комплексне, глибоке, усебічне вивчення навчально-виховного процесу в цілому.

Зазвичай для здійснення фронтального контролю створюється комісія у складі 5–6-ти осіб, яку очолює директор або його заступник з навчально-виховної роботи.

Фронтальний контроль дозволяє перевірити систему роботи одного вчителя. У цьому випадку перевірка ведеться в повному обсязі.

Програма фронтальної перевірки роботи вчителів:

  • Підготовка до уроків, заходів (тематичне й поурочне планування, план виховної роботи).
  • Виконання навчальних програм.
  • Якість уроків - їх навчальна та розвивальна сторони, виховна роль. Види та форми контролю якості знань, успішності учнів, використання ТСО.
  • Стан знань, умінь і навичок учнів.
  • Виховання учнів у ході навчання та в позаурочний час (спостереження на уроках, відвідування гуртків, секцій, вечорів, аналіз виконання плану виховної роботи).
  • Виховання інтересу до предмета (цікава форма навчання, розмаїтість методів, система стимулювання).
  • Перевірка щоденників, зошитів.
  • Ведення журналу.
  • Робота з батьками.
  • Самоосвіта.
  • Громадська діяльність учителя.

Для здійснення фронтальної перевірки необхідно відвідати в учителя 6–10 уроків.

Адміністрація школи повинна врахувати, що вчитель не може піддаватись фронтальній перевірці більше одного разу на рік.

Один раз на п’ять років фронтально перевіряється стан викладання предметів.

Програма фронтальної перевірки стану викладання предметів:

  • Планування роботи з предмета.
  • Виконання державних програм.
  • Якість викладання предмета.
  • Якість знань, умінь і навичок учнів з предмета.
  • Позакласна робота з предмета.
  • Шкільна документація з предмета.
  • Використання навчально-наочних посібників, їх поповнення.

У такий же спосіб здійснюється фронтальна перевірка роботи методичного об’єднання.

Програма фронтальної перевірки методичного об’єднання:

  • Організаційна робота методичного об’єднання (план роботи, протоколи засідань, доповіді членів об’єднання, методична скарбничка).
  • Участь методичного об’єднання в розробці загальношкільної проблемної теми.
  • Реалізація у практичній діяльності вчителів тих задач, що вирішуються об’єднанням.
  • Вплив роботи методичного об’єднання на якість викладання і знань учнів.
  • Позакласна й позашкільна робота, проведена членами методичного об’єднання.

Попередній контроль

Мета - попередження можливих помилок і надання необхідної методичної допомоги педагогу.

Попередній контроль проводиться напередодні уроку, заходу або перед вивченням найбільш складної теми, що дозволяє проаналізувати готовність учителя до виконання майбутньої роботи.

Програма дій:

  • бесіда з учителем;
  • перегляд документації (тематичне, поурочне планування, план виховної роботи);
  • індивідуальна консультація, обговорення плану майбутньої роботи.

Тематичний контроль

Мета - глибоке вивчення окремого питання, яке має важливе значення для підвищення якості навчально-виховного процесу.

Програма дій розробляється у школі, виходячи з цілей і конкретних питань, що виносяться на контроль, а також обсягу роботи, яка перевіряється.

Підсумковий контроль

Мета - вивчення результативності роботи вчителя й виявлення об’єктивної картини якості знань, рівня вихованості учнів.

Такий контроль проводиться наприкінці чверті, півріччя, навчального року, а також після вивчення великого розділу програмного матеріалу.

Програма дій:

  • складання графіка проведення контрольних робіт;
  • підготовка контрольних робіт (зрізів);
  • проведення й аналіз контрольних робіт учнів;
  • методичні рекомендації для підсумків перевірки.

Оперативний контроль

Це екстрений (одноразовий) контроль, що проводиться у зв’язку з ускладненнями, які виникли в навчально-виховному процесі, або з метою рішення конфліктної ситуації.

За підсумками оперативного контролю можна запланувати тематичну, фронтальну або іншу перевірку.

Поточний контроль

Може здійснюватись у будь-який часовий відрізок навчального року. Метою поточного контролю є одержання достовірної інформації про виконання плану роботи школи, управлінських рішень тощо.

Вибір виду контролю залежить від стану навчально-виховної роботи та від конкретного цільового налаштування.

При здійсненні контролю адміністрація навчального закладу може використовувати як активні, так і пасивні методи перевірки.

До активних методів відносяться бесіди з учителями, учнями та їхніми батьками, анкетування, взаємовідвідування уроків, аналіз уроків і заходів, огляди та конкурси й ін. Пасивні методи: спостереження на уроках, позакласних заходах, аналіз документації та результатів діяльності учнів.
Категорія: Мої статті | Додав: dovgalivka (05.02.2011)
Переглядів: 2048 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]