А що третє свято — святе Водохреще - 5 Лютого 2016 - Довгалівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Субота, 10.12.2016, 19:31

Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » 2016 » Лютий » 5 » А що третє свято — святе Водохреще
11:22
А що третє свято — святе Водохреще
Січень - перший місяць року й найсуворіший місяць зими. У цьому місяці найясніші, сонячні, але разом з тим - морозні дні. Саме на цей місяць припадає найбільше свят, що позначені особливою поетичністю. В одній з колядок мовиться: Та прийдуть до тебе три празники в гості: що перший же празник - святеє Рожество, що другий же празник - святого Василя, що третій же празник - святе Водохреща.
Протягом усіх Різдвяних свят, які тривали два тижні - від Різдва (7 січня) й до Водохреща (19 січня), у кожній господі тричі варили кутю - багату, щедру й голодну.
Різдво є найдавнішим нашим святом. Походить воно з дуже давніх часів, коли наші предки ще не були християнами. У ті часи це було свято на честь доброго бога Сонця, що звався Дажбог. Пізніше, коли наші предки прийняли християнство, того самого дня почали святкувати день народження справжнього Бога - Ісуса Христа.
Наступним святом Різдвяного циклу був Новий рік, або свято Василя. Василь приходив не сам, а з дівчиною Маланкою. Увечері хлопчики та дівчатка поодинці чи гуртом обходили сусідів і родичів, щоб защедрувати. Ті, у свою чергу, обдаровували збереженими з осені яблуками, ліщиновими горіхами, гарбузовим чи соняшниковим насінням. Тих, хто приходив пізніше, частували гречаними млинцями.
Нарешті надходила третя й остання в різдвяному циклі кутя. У народі називали її «голодною». Голодною кутею цей Святвечір зветься тому, що в цей день необхідно дотримуватися суворого посту. На цю вечерю готують кутю та узвар, варять вареники, голубці та всякі інші страви. Усі страви готують з рослинних продуктів. Риби в цей день не їдять також.
Урочиста й найтаємніша частина свята починалась опівночі - службою Божою в церквах. Перед світанком уся процесія йшла до річки святити воду. Заздалегідь парубки й дорослі чоловіки вирубали на льоду великого хреста, витягали з води, тут же, на льоду, установлювали його, обливали буряковим квасом (він фарбував лід у малиновий колір). Поруч установлювали Сонце іноді при сильному морозі видається наче в кільцях. Це називається «простинець». А ще січень називали «студень», «тріскун», «шипун», «льодовик», «вогневик».також вирубані з льоду престол, вівтар, інші церковні оздоби. Після відправи священик освячував воду, тричі занурюючи в ополонку хреста та прихиляючи до води запалену свічку, а тоді кропив освяченою річковою водою всіх присутніх, вітав зі святом. Тут хлопці випускали з рук принесених із собою голубів.
Удома кропили цією водою хату, хлів, двір, худобу. Освячена на Водохреща вода вважалася цілющою, її зберігали за образами й використовували для лікування хвороб, при засіванні поля тощо. Зберігали також і свічку, що горіла біля води.

З метою більше розповісти учням про свято Водохреще члени комісії по роботі з молодшими школярами вирішили провести бесіди з учнями, під час яких розповіли багато цікавого і раніше невідомого учням 1-4кл.
Переглядів: 58 | Додав: shebruk | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]